22 грудня від виступу Алли Кудлай у залі ПК «Нафтохімік» стало тепло та по-справжньому святково. Народна артистка України і співала гарно, і жартувала дотепно! А по завершенні концерту навіть розповіла «КП» про свої новорічні плани.
— Розкажіть, де ви будете зустрічати Новий рік?— Ой, не знаю, мене запрошували багато куди. Минулий Новий рік зустрічала в Прилуках. Закінчила співати за 5 хвилин до півночі. І скажу, що це оригінально, не проти й цей Новий рік так зустріти. Може, в Одесу поїду. Не буду загадувати.
— Під час концерту ви стільки жартували. Розкажіть якийсь новорічний анекдот.— Напередодні Нового року жінка телефонує Дідові Морозу й каже: «Діду Мороз, торік мені в подарунок надіслали чоловіка. Так цього року заберіть його назад, а мені, будь ласка, принесіть мандаринок!».
— А що, окрім мандаринок? Що приготуєте вдома на Новий рік?— Ооо... Я зараз полюбила перепілок, фаршированих інжиром і курагою. Оце зроблю перепілок і качку, замочену в горілці зі спеціями.
— А ялинку самі прикрашатимете?— Аякже. Цукерками прикрашатиму. Купила таких гарних італійських цукерок, бо наші ж неможливо їсти, дітям таке давати не можна.
— Пригадаєте якусь незвичайну зустріч Нового року?— Такого, як в «Іронії долі», у мене не було. Лише згадується минулий Новий рік. Їдемо о 4.00. Сніжок такий – і нікого абсолютно в полі. Нам подарували два величезні торти, які спекли на Прилуцькому хлібокомбінаті. Це не торти, а просто витвір мистецтва! На них – ялинки з Дідом Морозом, Снігуронькою, зайчиками, ведмедиками, і все це їстівне. Я зберегла цю ялиночку, вона в мене досі стоїть. Тільки засохла…
— А з чого ж вона виготовлена?— З хліба, борошна. І сусідці одну ялинку віддала… Така краса!
— А на санчатах давно каталися?— О, я хочу покататися! (Убік) Вова, я на санчатах хочу покататися!
— На лижах чи ковзанах вмієте?— Та ні…
— Невже ніколи навіть спроби не робили?— На лижах каталась. А на ковзанах – ні. Хоча ні, каталась! Спортивний коментатор Валентин Щербачов якось знімав передачу й каже: «Алло, ми повинні з тобою постояти на ковзанах на стадіоні «Спартак». Я була в шоці…
— Чи не думаєте собі на Новий рік придбати живий символ року? Звісно, не дракона, а, скажімо, ящірку?— Ні, не думаю. Я їх не люблю…
— А кого любите?— Зараз я люблю собачку Фібі. Вона дуже гарна, шпіц. Руда така, симпатична, обалдєнна. І головне, що мене любить просто безмежно! Тільки наслідити теж полюбляє. Я з задоволенням за нею прибираю і кажу: «Фібі, якщо це до грошей, тоді сліди там, де тобі треба». А вона так і робить!
— То вона у вас слухняна! І новорічне привітання читачам подаруйте наостанок…— Щиро вітаю Вас з Новим роком та Різдвом Христовим. Нехай Господь Бог, який дарував Вам життя, дарує своє благословення. Ваша Алла Кудлай (Фото автора)
ДосьєАлла Кудлай закінчила Ніжинський педагогічний інститут. З 1978 р. співала в народному хорі ім. Г. Верьовки, а влітку 1986 р. співачка випустила відеоальбом маловідомих народних пісень «Веселка». Вже наступного року Алла Кудлай отримала звання Заслуженої артистки України, а у 1997 р. – Народної. Серед шлягерів минулих років – пісні «Не лукав», «Невезуча», «Мелодія», «Знову цвіте матіола», «Намисто», «Пахне м’ята», «Мареля», «То все тайна», «По малину ходила», «Не поверну човен», «Цвів терен…».
342 (52) 29/12/2011
Акценти: интервью, звезда, Кременчуг
