Пухлину виявить мамограф

Флюорографічне обстеження раз на рік обов’язкове, бо в Україні – епідемія туберкульозу. Рак молочної залози посідає перше місце серед онкозахворювань в українських жінок, але державна програма профілактики у даному випадку відсутня. Процедура мамографії, що забезпечує виявлення пухлини на ранній стадії, а, отже, й ефективне лікування, не є загальноохоплюючою. Хоча, як зазначають онкологи, це обстеження мають проходити всі жінки після 40 років, а за наявності факторів ризику – і раніше.

Кременчужанка Ірина З. у 31 рік перенесла операцію з видалення пухлини у молочній залозі. Новоутворення, як встановили лікарі, було доброякісним і розміром з горошину. Але Ірині порадили не ризикувати і краще раніше зробити операцію, адже серед рідних жінки були онкохворі. Ірина погодилась, не вагаючись. «Я була дуже налякана, адже тоді на рак хворіла моя мама. Я бачила, що таке онко, і знала, чим може обернутися зволікання», – говорить співрозмовниця. Відтоді, як вирізали пухлину, минуло вже 9 років. На грудях залишився тонкий шрам розміром близько 1,5 см. Але внутрішній страх виникає щоразу, як жінка проходить онкоогляд.

«Абсолютний спокій я відчула лише тоді, коли на власні очі побачила мамографічний знімок», – каже жінка. Мамограф у Кременчуці з’явився 3 роки тому, Ірина була однією з перших, хто записався у чергу на обстеження.

Онкоогляд гарантії не дає

— Онкоогляд, який проходять жінки двічі на рік, є обов’язковим. Але якщо молочна залоза велика і пухлина знаходиться глибоко в тканинах, затвердіння чи утворення не завжди можна виявити при пальпаторному огляді, – зазначає головний лікар Кременчуцького онкологічного диспансеру Володимир Севидов. – Тому мамографія – рентген-обстеження молочної залози, є обов’язковою процедурою після 40 років, особливо якщо жінка страждає на мастопатію чи фіброаденому молочної залози. А після 50-ти років усі жінки мають раз на рік робити мамографію. Така практика існує в розвинених країнах.

Якість дослідження, як у «Феофанії»

В Україні мамографи – рідкість, бо коштують такі прилади кілька тисяч доларів. Тож кременчужанкам, можна сказати, пощастило, коли у 2006 р. у медико-санітарній частині «Нафтохімік» з’явився американський мамограф. Таких в Україні лише два: один – у Кременчуці, другий – у Києві, у відомій клініці «Феофанія».

— Мамограф було придбано за ініціативи лікарів медсанчастини, які ретельно відслідковують нові методи діагностики і лікування, – зазначає головний лікар медсанчастини Олександр Коркішко. – Із 2006 р. у рамках щорічного профогляду працівниці нафтопереробного заводу обов’язково проходять мамографію. У перший рік обстеження наших жінок було виявлено 5 випадків онкоутворень, а вже цьогоріч – жодного. Це свідчить про результативність діагностики.

Рентген на службі у медицини

На жаль, лише для працівниць НПЗ мамографія передбачена у медичній страховці, жодне з кременчуцьких підприємств такої практики не має. Медики відзначають, що жінки сьогодні самостійно йдуть на мамографію лише тоді, коли налякані або мають якусь патологію. Чимало пацієнток схильні вважати, що ця процедура є шкідливою для здоров’я.

— Така думка помилкова. Американці відзначають, що небезпека від однієї процедури мамографії дорівнює викурюванню ¼ цигарки, – зазначає лікар-рентгенолог МСЧ «Нафтохімік» Віра Слободяник. – У нас дві крайності – люди засмагають до чорноти, не пам’ятаючи про те, що найпотужніше джерело рентген-випромінювання – це сонце, але панічно бояться рентген-обстеження.

Із 2006 р. обстеження на мамографі у медсанчастині «Нафтохімік» пройшли понад 10 тис. жінок – мешканок не лише Кременчука, а й усієї Полтавщини. Річ у тім, що на всю область мамографів лише 2, ще один є в Полтаві, але за якістю знімків він поступається кременчуцькому. Щороку, за словами рентгенолога, за допомоги обладнання виявляють близько 50-ти випадків пухлин та майже 70 інших утворень.

Віра Слободяник, лікар-рентгенолог: «Раннє виявлення пухлини дозволяє зберегти орган. Але навіть коли йдеться про потребу видалити всю або частину молочної залози, я завжди говорю своїм пацієнткам: це орган, без якого жінка може жити».

Капуста, глина, екстрасенси – хибний шлях

Володимир Севидов, головний лікар Кременчуцького онкодиспансеру:

— Ми лікуємо рак молочної залози відповідно до міжнародних стандартів, однак смертність від цієї хвороби у нас вища, ніж в Європі. Причина не в тому, що за кордоном краще лікування, медикаментозні препарати, обладнання – ми користуємося тими ж схемами: і медикаментозними, і променевими. Причина в тому, що українські жінки звертаються до лікарів уже з запущеними формами хвороби.

У більшості випадків жінка сама виявляє пухлину в молочній залозі. Але страх, який вона відчуває перед діагнозом, тримає її вдома, вона не йде до лікаря, а займається самолікуванням. У хід йдуть листя капусти, сеча, глина, усілякі бабки та екстрасенси. І лише коли жінка бачить, що усі ці народні методи не допомагають, вона потрапляє до нас.

Самолікування – це абсолютно хибний шлях, який забирає дорогоцінний час, збільшує вартість лікування і, на жаль, зменшує шанси на одужання. Ані в своїй практиці, ані в практиці колег-онкологів, ані в науковій літературі я не зустрічав жодного випадку, коли б народний засіб вилікував рак. Це можливо лише при помилковому діагнозі.

Фактори ризику

У 10% випадків рак молочної залози – це спадкове захворювання, решта 90% можуть бути спровоковані низкою факторів,  – зазначає головний лікар онкодиспансеру Володимир Севидов. За його словами, це:

– погана екологія;

– безконтрольне використання гормональних препаратів контрацепції;

– неправильне харчування;

– паління;

– сонячна засмага.

Апарат, що бачить рак

Статистика свідчить, при лікуванні раку молочної залози І-ї стадії, коли розмір пухлини не перевищує 2-х см, одужують 90 жінок зі 100, причому видалення залози не проводиться. В окремих випадках здійснюється часткове видалення, що доповнюється променевою або хіміотерапією. Саме цю пухлину, до 2 см, не завжди можна виявити руками, у цьому випадку мамографія незамінна, бо дозволяє з точністю до 90-95% визначити утворення.

Акценти: флюорография, туберкулез, молочная железа, Кременчуг