Від Святвечора і до Водохреща любителі всього містичного та неймовірного ворожать на майбутнє. Підказкою може бути будь-що: ім’я напівтверезого нічного перехожого, а то й взагалі собачий гавкіт.
На Святки вирішила поворожити і прекрасна половина редакції «Кременчуцької Панорами». На цю ідею наштовхнули наші ж колеги. Готуючись до Щедрого вечора, згадали, що деякі великі мережі магазинів спеціально запрошують до себе щедрувальників і просять засіяти якомога заможніше. Власники крамниць вірять, що збереження народних традицій сприятиме багатому та успішному року для торгових справ.
Журналістки пішли в люди, озброївшись саморобними картами з цілком реальними побажаннями. Звісно, лише добрими. Адже у народі говорять – на Святки треба вірити тільки добрим пророкуванням, а на негативні навіть не зважати. Нам було цікаво дізнатися, чому кременчужани вірять або не вірять у ворожіння й як вони поставляться до пропозиції поворожити на удачу безкоштовно.
Печивом не пригостилиНабираємо повітря у легені та заходимо до продуктового магазину.
— А доброго дня пані-господине. Можна ми тут поворожимо? – представляємося ми і тицяємо розгубленій продавщиці чималеньку колоду карт.
— Ні, не треба, – говорить жінка. І, в принципі, її можна зрозуміти. Пані очікує, що ми вимагатимемо грошей за свої послуги. Тому заходимо з іншого боку. Пояснюємо, що це журналісти вирішили у такий незвичний спосіб привітати городян з Новим роком. Тоді дівчина вже починає посміхатись і сама тягне руку до карт.
— Наступний рік обіцяє відкрити фінансові перспективи. Навчіться налагоджувати партнерські стосунки, – ось про що віщує наша карта. Здається, ми влучили в ціль. Як з’ясувалося, дівчина на ім’я Тетяна у ворожіння не вірить і жодного разу в житті не ворожила на Святки.
Дякуємо за гарний настрій— Дякуємо вам за те, що навіть у звичайний день ви приносите людям гарний настрій. Радощів вам та багато читачів! – таке приємне побажання отримали ми від кременчужанки, з якою зустрілися в магазині одягу. Наші симпатичні ворожки напророкували їй та її синові Андрію рік великих планів та досягнень. А інакше й бути не може, адже добрим людям завжди має щастити.
Ринок можливостейДалі наші ворожки вирушили на Ново-іванівський ринок. Ворожити на базарі – це особливе відчуття. Поки стоїш і спілкуєшся з кимось одним, збереться ще 20 цікавих. Всі нібито просто підійшли до колеги щось запитати і стоять – дивляться, що то буде. Нам дуже хотілося поворожити чоловікові, а не лише прекрасним дамам. То на ловця, як кажуть, і звір біжить! Зустрівся нам Станіслав. Чоловік дуже серйозний, але саме він має до новорічних обрядів безпосереднє відношення. Стас продає зерно. Пшениця для засівання стоїть окремо – найпопулярніший товар на Святки.
— У ворожіння не вірю, я вірю у реальні речі, – зізнається Станіслав. Але куди від нас подінешся – тягне свою карту.
А виконкому – великі зміниДля чиновників Автозаводського райвиконкому ми приберегли найбільш типове ворожіння – на чобітку. Пам’ятаєте, у «Світлані» В. Жуковського «Раз в крещенский вечерок девушки гадали, за ворота башмачок, сняв с ноги, кидали…»? Ми здійснили приблизно ту ж саму маніпуляцію, озброївшись знаннями, що чобітком можна ворожити не лише на судженого, а й на кар’єру, фінансовий успіх тощо. Принцип один і той самий: носок чобота вказує на двері – все залишиться по-старому, вказує за поріг – чекають глобальні зміни. Тож, панове виконкомівці, готуйтеся, бо редакційний чобіт вказав напрям далеко від воріт.
Святкуємо за традицієюВечір у переддень Старого Нового року – Щедрий вечір. За християнським календарем, це день преподобної Миланії (Меланки, Маланки, Миланки). Миланка-Вода приходить на Щедрий вечір разом з Василем-Місяцем сповістити господарів про майбутні урочистості й погостювати. В українській народній традиції обидва свята об’єдналися в Щедрий вечір, або свято Меланки.
Кутя була головною обрядовою стравою у цей вечір. На Василя готували кутю щедру, жирну, заправлену смальцем або вершками. От звідси й пішла назва вечора – Щедрий. На Меланку вже дозволялось їсти скоромне – сало, ковбаси, різні копченості.
Перед вечерею родина милася й перевдягалася в чисту білизну й сорочки. Після вечері треба було йти по гостях – до рідних, друзів, близьких і далеких, просити пробачення, щоб Новий рік зустріти із чистими помислами.
Цього вечора не рекомендують вживати в їжу птицю й рибу, тому що щастя може полетіти, а удача – упливти з будинку. Віддайте перевагу свинині, тому що свиня риє вперед, а відтак – щастя «пририє» до вашого будинку.
14 січня із самого ранку – з 7.00, починається обряд засівання, в якому беруть участь виключно хлопчики й чоловіки. Символічно цей обряд знаменував засівання хлібних полів на багатий врожай і, звісно, побажання господарям щастя, здоров’я, щедрого врожаю.
Чим засівати і навіщо?Наші предки вважали, що світ був створений шляхом засівання чарівного поля (неба) золотим зерном (зірками). У момент нового народження Всесвіту потрібно було заново пережити все те, що колись забезпечило появу світу. От вони й сіяли-віяли.
Наші предки завжди брали для засівання пшеницю або жито. Живе зерно повинне було забезпечити родині гарний урожай, добробут, здоров’я і процвітання в новому році. Сипали його не жменями з кишень, як багато хто зараз робить, а зі спеціально вив’язаної вовняної рукавички. Це теж було свого роду побажання: щоб рік видався таким же теплим і пухнастим, а ще – багатим. Ну, а слова не складні: «Сію, вію, посіваю! З Новим роком вас вітаю! Хай народиться жито, пшениця й всяка пашниця! На щастя, на здоров’я, на Новий рік!».
Якщо ніч після Старого Нового року тиха й ясна, буде щасливий рік не лише для людей, а й для худоби.
Якщо сонце високо зійде, весь рік буде щасливим, а особливо добрим буде садовий урожай.
Якщо іній рясно покриває дерева, буде врожай зернових і гарний медозбір.
Якщо падає м’який сніг – до врожаю, а коли тепло – то літо буде дощовим.
Який перший день у новому році, такий і рік буде.
Якщо на Меланії відлига, то чекають теплого літа.
Щедрувати – не колядуватиОбряди щедрування і колядування схожі. Ці пісні пов’язані з зимовими святами і вірою наших предків у магічну силу слова, тому колядки та щедрівки так старанно розучувалися й передавалися від покоління до покоління.
Різниця полягає в тому, що колядки споконвіку прославляли народження сонячного божества Коляди, а щедрівки – молодика, за подобою якого, до речі, випікали раніше в Новий рік пироги й вареники.
Рецепти цікавих гаданьВареники із сюрпризамиНайпоширеніша традиція в ніч на Старий Новий рік – ліпити й варити вареники, частина яких – із сюрпризами. Якщо трапилися: борошно – до борошна; квасолина – до дітей; гудзик – до обновки; цукор – життя наступного року буде солодким; сіль – не дуже солодке життя; перець – життя з перчиком; нитка – до дороги; гроші – до грошей.
Воскові фігуриЗа допомоги ножа потрібно зняти зі свічки трохи воску, розплавити його в ложці над свічкою до рідкого стану. Під час нагрівання загадуємо бажання. Далі виливаємо віск у тарілку з холодною водою й дивимося на символи з воску. Кожна дівчина тлумачила ці символи по-своєму.
НезнайомецьОпівночі вийти з будинку й у першого зустрічного чоловіка запитати, як його звати. Це ім’я й буде ім’ям нареченого.
344 (2) 12/01/2012
Акценти: гадания, традиции, Кременчуг
